19 квітня у Польщі відзначається день пам’яті жертв Голокосту – на згадку про масштабне повстання у Варшавському Гетто. До цього дня у сусідній країні проводиться багато різних заходів, але один із них набуває статусу міжнародного. Саме до нього долучився й Музей Пам’яті Жертв Голокосту в Общинному Центрі «Тхія», приурочивши захід до днів пам’яті та Перемоги. І на те було декілька вагомих причин, окрім, власне, збереження світлої згадки.
Геньо Житомирський – польський єврей, який проживав у Любліні та загинув у дев’ятирічному віці в таборі смерті «Майданек». До цією невеличкої фігури прикута увага тисяч поляків, позаяк саме вона стала центровою у тривалому проекті збереження пам’яті про жертви цього жахливого місця. «Ми можемо не пам’ятати всіх загиблих в Майданеку, але маємо пам’ятати хоча б одного» – було сказано організаторами на початку роботи проекту. Дані про життя хлопчика доволі вичерпні, тому дослідниками вдалося без проблем реконструювати історію його перерваного дитинства, підібрати світлини та встановити родинні зв’язки. Детально про Геньо Житомирського, проект листів до нього та всі супутні матеріали можна знайти за цим посиланням. А ми сконцентруємося на заході, який відбувся безпосередньо в нашому Общинному Центрі.
За даними про сім’ю Геня стає відомо, що його дідусь, Фроїм Житомирський, родом з Меджибожа, отже є нашим земляком. Інший наш земляк, але вже теперішній, написав статтю українською мовою про трагедію сім’ї Житомирських у всесвітній енциклопедії Wikipedia. Хмельничанин Володимир Дишлевук, який зараз проживає у Польщі та бере участь у популяризації проекту. Кілька років тому він відвідав Общинний Центр «Тхія» та переглянув Музей Пам’яті Жертв Голокосту. Цьогоріч Володимир звернувся з пропозицією проведення заходу з проекту «Листи до Геня» до Хмельницької Обласної наукової бібліотеки ім. М. Островського, а в рамках Договору соціального проекту до цього підключився й Хмельницький благодійний фонд «Хесед Бешт», як осередок єврейської культури та пам’яті в області. Також на зустріч запросили представницю Українсько-польського центру «Поділля» Анастасію Голюк. Ось такими хитросплетіннями й було вирішено проведення заходу, що стало ілюстрацією тісної співпраці організацій різних форм власності та доброзичливих взаємовідносин між їхніми представниками, які спільно докладають зусиль до збереження пам’яті та просвітництва у суспільстві.
Учасниками заходу стали учні 11-А та 11-Б класів Навчально-виховного комплексу №5 м. Хмельницького. Це була одна з найбільших груп, які цього року побували в Музеї. Фотографію Геня, яку зазвичай ставлять на видному місті під час таких заходів, роздрукували у повний зріст. Таким чином ефект присутності цього персонажу був значно підсилений. Учні, які вже проходили тему Голокосту в рамках шкільної програми, не потребували пояснень значення цього явища, тому краще розуміли всю трагічність історії хлопчика. Під час заходу було використане мультимедійне обладнання Музею, що дозволило продемонструвати учням і будинок родини, і фото Люблінського гетто, й багато інших матеріалів.
Історія Геня та всіх євреїв часів Другої Світової не лишила байдужими молодь. Після офіційної частини учні задавали питання, що свідчить про розуміння теми. Дехто наважився взяти приготований бланк й спробувати написати листа невідомому хлопчикові, як це роблять тисячі інших учасників проекту. Частина цього міжнародного проекту в Общинному Центрі «Тхія» свідчить про глибинну шану до загиблих побратимів: не існує польських чи українських євреїв – є один народ, і втрати на будь-якому континенті є болючими та незагойними для всіх нас.
